Опис
Рослина бирючина (лат. Ligustrum) – рід вічнозелених, напіввічнозелених і листопадних чагарників і невеликих дерев родини Маслинові, що налічує близько 50 видів, поширених у природі Європи, Азії, Австралії та Північної Африки. Найрізноманітніше представлена бирючина у флорі Китаю, Японії, Гімалаїв і Тайваню. Латинська назва рослини – похідна від дієслова «ligare», що в перекладі означає «зв’язувати», і пояснює в’яжучі властивості кори бирючини. Чагарник бирючина – близький родич бузку, схожість листя і кори цих двох рослин впадає в очі, проте розмірами бирючина поступається, та й цвітіння її далеко не таке привабливе, як у бузку. Бирючина належить до тих рослин, які в недоглянутому вигляді абсолютно не привертають увагу, але варто взяти в руки ножиці і надати кущеві форми, як він перетворюється найдивовижнішим чином.
Бирючина розмножується всілякими способами: насінням, відсадками, паростю, живцями і кореневими паростками.
Бирючина звичайна – морозостійкий вид, що витримує похолодання до -30 ºC, якщо вони короткочасні, а при наявності снігового покриву вона не боїться і сорокаградусних морозів.
Бирючина дуже стійка практично до всіх хвороб, проблеми у неї виникають тільки у зв’язку із підвищеною кислотністю ґрунту – тоді вона може захворіти на плямистість або борошнисту росу. Тому стежте за водневим показником ґрунту і вчасно вносьте у ґрунт розкислювач, наприклад, мелений вапняк, доломітове борошно або гашене вапно.
Зі шкідників бирючину вражають червці, павутинний кліщ, попелиці, трипси і щитівки. Якщо ви придбаєте препарати Фітоверм або Актелік, то зумієте впоратися із будь-якими з перерахованих шкідників якщо не з першого разу, то за чотири сеанси з перервою у два тижні – напевно. Однак якщо ви стежите за здоров’ям своїх рослин і дотримуєтеся агротехнічних умов, то навала шкідників вам не загрожує.